|
Адаптація дитини до школи.
Вступ до школи – це переломний момент у житті дитини, адже в цей час відбувається дуже багато змін. Психологічне напруження у першокласників, які вперше переступили поріг школи, виникає як результат реакції на незвичну обстановку. В житті дитини змінюється все: обов’язки, оточення, режим.
Процес адаптації до шкільного життя у дітей триває від 2 тижнів до 2-3 місяців (залежно від рівня їхньої готовності до школи, психофізіологічних особливостей та стану здоров’я). Вирішальну роль в цей час відіграє сформований у дошкільному віці рівень готовності до школи, так званий рівень «шкільної зрілості».
Успішна адаптація до початкової школи є необхідною умовою розвитку кожної дитини, її індивідуальності, продуктивної активної діяльності, творчості.
Основні причини труднощів під час адаптації:
1.Психологічні особливості: слабкий тип нервової системи, підвищена чутливість, нервові збудження.
2.Особливості розвитку: несформованість емоційно-вольової сфери, слабка саморегуляція поведінки.
3. Хибні методи виховання в сім’ях: батьківська вседозволеність, виховання кумира сім’ї.
4. Невідвідування дитиною дитячого садочка перед школою.
Ознаки дезадаптації:
● труднощі у навчанні, стійка неуспішність;
● порушення стосунків з однолітками, батьками, вчителем;
● небажання відвідувати школу;
● соматичні прояви (головний біль, біль у животі, порушення сну, апетиту);
● пригнічений настрій, підвищена втомлюваність, глибокий спад працездатності в кінці дня, тижня;
● підвищена тривожність, плаксивість, невміння будувати стосунки з дорослими, дітьми;
● відставання у навчанні;
● емоційні порушення;
● прояви дефіциту уваги, неготовність до тривалого спілкування.
Більше всього проблеми зі звиканням до шкільної дисципліни виникають у дітей холеричного темпераменту. Вони активні і енергійні, але, на жаль, можуть бути і гіперактивними, дуже енергійними. Якщо дитина - холерик "розійшлася” під час гри, їй дуже важко заспокоїтися або перейти від активної діяльності до занять, наприклад, письмом або рахунком.
Проблем зі шкільною дисципліною у дитини-меланхоліка, швидше за все, не виникне. Проте вчитися їй, можливо, буде важко, адже зі всіх типів темпераментів меланхолійний – єдиний слабкий тип. А це означає, що маля не може витримувати тривалих розумових навантажень, швидко втомлюється на уроках, потребує частих перерв, тривалішого відпочинку. Діти-меланхоліки дуже чутливі, хворобливо реагують на будь-які зауваження вчителя, не виносять різких і грубих зауважень в свою адресу. Те, що інші сприймуть як дрібниця, для них – трагедія. Нелегко складаються у дітей відношення з однокласниками. Будь-який незначний конфлікт може надовго вивести їх із стану рівноваги. Як наслідок – сльози, небажання йти до школи, скарги на грубість дітей .
|
